Розповідь про сладж в будь-якому разі була б не повною без вшанування цієї культової команди з Нового Орлеану. Без перебільшеня цих музикантів можна назвати батьками стилю, адже окрім безпосередньої творчості в Eyehategod вони брали участь в інших відомих sludge формаціях, наприклад, Crowbar, Down, Soilent Green та Outlaw Order.
Отже, як усе починалося. 20 квітня 1988 року Джимі Бауер та Джоі ЛаКейз заснували гурт, в якому планували грати емоційно негативну та мізантропічну музику під впливом The Melvins, Black Flag та Black Sabbath. Майже одразу до складу приєдналися ще три учасника, а саме Майк Віл'ямс, Брайан Патон та Стів Дейл. Процес, так би мовити, розпочався. Через два роки було записане перше демо "
Lack of Almost Everything", яке розлетілося по офісам лейблів в надіїї на контракт. В результаті невеличка французька контора "Intellectual Convulsion" випустила перший альбом Eyehategod під назвою "
In the Name of Suffering". Але на той момент саунд гурту залишав чекати накраще, бо не було ані достатньо грошей для якісного запису, ані досвіду щодо звукорежисури. До того ж лейбл дуже швидко розпався та навіть не зробив великий тираж дебютної платівки колективу.
Через два роки після того фіаско, тобто у 1992, матеріалом Eyehategod зацікавились на тоді ще молодому лейблі Century Media (який, до речі, теж з'явився у 1988 році). Було зроблено ремастерінг, та того ж року дебютник набув кардинально нового вигляду. В якості бонус треків додали 4 пісні з першої демки.
Рік 1993... На тринадцятому поверсі торгівельного центру в Новому Орлеані розташувалася "Studio 13", де хлопці записали свій наступний матеріал. Це вже була набагато професійніша робота, з чистішим саундом та виваженою структурою пісень, в яких був присутній вплив southern rock, blues та doom. Ну і, звісно, вже тоді сформувалася фірмова гнітюча атмосфера Eyehategod, яка згодом стала їх "торгівельною маркою". Після релізу гурт стартонув у турову подорож з Buzzov*en, White Zombie та Corrosion of Conformity. А незабаром команда... розпалася. Джимі пішов драмсити в Crowbar та Down, Брайан був зайнятий записом першого альбому Soilent Green, а Майк відкрив в собі хист до журналістики та почав писати репорти до Metal Maniacs magazine.
Але це тільки перша частина історії гурту Eyehategod. 1996 року уся компашка знов увійшла до студії для запису наступної платівки (в складі тоді з'явився новий басист Вінс ЛеБланк). Рекорд-сесія проходила вкрай неспокійно та неорганізовано. Майк на той момент переїхав жити до Брукліна, тому їздив на запис час від часу, та й взагалі хлопці поводили себе як розбишаки. Накачавшись "допінгом" вони діяли всілякі деструкціі. Наприклад, одного разу Майк вирішив записати для інтро дзвін розбитого скла та розтрощив пляшку. Звісно, порізався й забруднив усе навкруги кров'ю, а хтось почав тією "фарбою" писати "hell" та "death to pigs". Керівництво студії неодноразово скаржилося Century Media на гурт та погрожувало вигнати їх до біса. Але все ж таки альбом "
Dopesick" був записаний (до речі, назва приблизно перекладається як "Хворі на косяк", тому все зрозуміло).
Далі історія гурту розвивалася стандартно та передбачувано: концерти, записи, кілька змін в складі... У 2007 році виішов "Tribute to Eyehategod - For the Sick" (мабуть, на той час вони це вже заслуговували). Наразі колектив живий, майже здоровий та продовжує свою діяльність. До речі, Eyehategod великі товарищі Anal Cunt. Та це й недивно - що ті, що інші, ще ті покидьки...
Склад:
Mike Williams - спів
Jimmy Bower - гітара
Brian Patton - гітара
Joey LaCaze - цимбали
Gary Mader - бас
Дискографія:
You have to thank the author or make a post to see this text.
MySpace